так я на украинском ещё учила...потому,что на русском не нашла....по украински звучит как "Вересовий трунок"!

я тоже очень долго упадал с этого названия

приф ввссемм

так я на украинском ещё учила...потому,что на русском не нашла....по украински звучит как "Вересовий трунок"!

попробовал подумать

приф ввссемм

Всем пока, надеюсь позже зайду!!!

как? *задумался* а я смогу дать бесплатно 2 воздуха, ну как?

Ясненько!;)

Он и мне показывает, вот негодяй

Всем пока, надеюсь позже зайду!!!

Харашо!

Ты не один 1+1

Тоже учил??

S@SuKe_Uchiha, ну патключи мазги может паможет! naruto_wink

Фсё я с ним не розговариваю

ну палоучше чем у тя, ипа на тя ща пол сайта злы че делать собираешсо?

Такое тем более ^_^

да да, был такой страшный период в жизни, весь класс надолго запомнил это название

Ппц.........обидно

ясн)

^_^ а как ты вычислишь чей воздух я вдохнула?

да так ничего... что мне делать для меня еще не придумали работы...

вот ж блин, везет дуракам

S@SuKe_Uchiha, ну а зачем ана тебе? naruto_wink

Гыы) :v ^_^

Із вересового квіту
Пикти* варили давно
Трунок, за мед солодший,
Міцніший, аніж вино.
Варили і випивали
Той чарівний напій
І в темрявих підземеллях
Долі раділи своїй.
Та ось володар шотландський —
Жахались його вороги! —
Пішов на пиктів оружно,
Щоб знищить їх до ноги.
Він гнав їх, неначе ланей,
По вересових горбах,
Мчав по тілах спогорда.
Сіяв і смерть, і жах.
І знову настало літо,
Верес ізнов червонів,
Та трунок медовий варити
Вже більше ніхто не вмів.
В могилках, немов дитячих,
На кожній червоній горі,
Лежали під квітом червоним
Поснулі навік броварі.
Їхав король шотландський
По вересовій землі;
Дзинчали завзято бджоли,
Курликали журавлі.
Та був можновладець похмурий,
Думу він думав свою:
«Владар вересового краю —
Чом з вересу трунку не п’ю?».
Раптом васал королівський
Натрапив на дивний схов:
В розколині між камінням
Двох броварів знайшов.
Витягли бідних пиктів
Миттю на білий світ —
Батька старого і сина,
Хлопця отрочих літ.
Дивився король на бранців,
Сидячи у сідлі;
Мовчки дивились на нього
Ті броварі малі.
Король наказав їх поставить
На кручі й мовив: — Старий,
Ти сина й себе порятуєш,
Лиш тайну трунку відкрий.
Глянули вниз і вгору
Батько старий і син:
Довкола — червоний верес,
Під ними — клекіт пучин.
І пикта голос тоненький
Почув шотландський король:
— Два слова лише, володарю,
Тобі сказати дозволь!
Старість життя цінує.
Щоб жити, я все зроблю
І тайну трунку відкрию, —
Так він сказав королю.
Немов горобчик цвірінькав,
Мова лилася дзвінка:
— Відкрив би тобі таємницю,
Боюся лише синка.
Смерть його не лякає,
Життя не цінує він.
Не смію я честь продавати,
Як в очі дивиться син.
Зв’яжіть його міцно, владарю,
І киньте в кипучі нурти,
І я таємницю відкрию,
Що клявся повік берегти.
І хлопця скрутили міцно,
І дужий вояк розгойдав
Мале, мов дитяче, тіло,
І в буруни послав.
Крик бідолахи останній
Поглинули хвилі злі.
А батько стояв на кручі —
Останній пикт на землі.
— Владарю, казав я правду:
Від сина чекав біди.
Не вірив у мужність хлопця,
Який ще не мав бороди.
Мене ж не злякає тортура.
Смерть мені не страшна,
І вересового трунку
Зі мною помре таїна!

А я наю почему.....но всё ровно!!

*задумался* хм... теоремой Пифагора или Пегаса

Кану, привет

Полчему??? Скажи, иль хотя б в ЛС! Кста те тож ЛС

я уверен что вы тоже запомните

Ппц какой маленький....... ^_^

лс)

Очень!